Вихід через Пожижевську і Брескул. Карта маршруту.
Довжина траси становить 14 км, вертикальний підйом - 1250 м угору і 100 м вниз (від бази "Заросляк" відповідно - 7 км, 900 м і 100 м). До спортивно-туристичної бази траса походу повністю співпадає з описаною вище. Далі йдемо просто на південь, переходимо мостиком Прут, досить доброю дорогою йдемо угору приблизно 1,5 км і виходимо на дно котла між Брескулом і Пожижевською. Зліва, на боковому хребті Пожижевської бачимо корпуси стаціонару Інституту ботаніки АН. Йдемо туди і повертаємо в напрямку вершини Пожижевської.
Тут, на боковому хребті, прорубана дуже стрімка стежинка догори, з нахилом понад 45°. Для полегшення підйому краще від вище згаданих корпусів піти направо доріжкою, яка заведе нас в Брескульський котел і біля його задньої стіни піднятися на доріжку, що кількома заносами виведе нас на місце, де закінчується згадана стрімка стежинка. Тут відшукуємо стежку, яка між окремими невеликими полями жерепу веде вздовж бокового хребта Пожижевської, а відтак дещо нижче направо - на сідло між вершинами Пожижевської і Брескула. Далі йдемо лінією головного хребта Чорногори, через Брескул (не траверзувати його!) в сідло під Говерлою і нарешті на саму Говерлу. Описана траса виходу на Говерлу, хоча і довша, проте може бути зручніша, так як значно легша від траси через Заросляк. Крім цього, вона дає можливість підчас походу спостерігати широкі краєвиди Чорногори, чого немає в першому випадку.
вівторок, 12 травня 2009 р.
Маршрут на гору Говерлу в Завоєлі
Вихід через полонину Заросляк. Карта маршруту.
Довжина траси становить 10,5 км, вертикальний підйом - 1150 м (від бази "Заросляк", відповідно - 3,5 км і 800 м). Від лісництва в Завоєлі йдемо дорогою вздовж ріки Прут в південно-західному напрямку. Після 1 км зліва побачимо устя Озірного (вихід на Костричу), ще 2 км далі справа - устя Форещенки (вихід на Кукул). Дорога тимчасово змінює напрямок на південний і навіть південно-східний, після 1 км знову повертає до попереднього. Пройшовши ще 1 км, бачимо, що зліва впадає до Пруту один з джерельних його потоків - Данцишик, який збирає води зі схилів Данциша, Туркула і Шпиць. Дорога тепер веде на захід і після наступних 2 км приводить під будинок спортивно-туристичної бази "Заросляк".
Поступово дорога стає стежкою, яка веде в ліс, переходить на другий (правий) бік невеличкого потічка і досить стрімко піднімається лісом, тепер вже в південно-західному напрямі. Пройшовши верхню межу лісу, виходимо на полонину Заросляк, перед нами Говерла. Ще понад 2 км нелегкого підйому, і нарешті стаємо на найвищій горі не тільки Українських Карпат, а і всієї України.
Якщо передбачається спуск з Говерли іншою трасою, то рекомендуємо дещо змінити трасу виходу, щоб побачити гідний уваги водоспад Пруту під Говерлою. Для цього, вийшовши з лісу на полонину Заросляк, треба повернути вліво і зійти на дно другого (нижнього) котла між Говерлою і Брескулом. Йдемо низом в напрямку до верхнього котла, де спостерігаємо на стрімкій стіні, що з'єднує два котли, стрічку води маленького тут Прута, який стікає з висоти дна верхнього котла в нижній, утворюючи при цьому ряд каскадів загальною довжиною до 80 м. Виходити із котла на стежку виходу на Говерлу приходиться, долаючи, по можливості, закосами стрімку стіну східного "плеча" Говерли. Якщо ж будемо повертатися з Говерли трасою виходу, очевидно, відвідаємо водоспад Прута не підчас підйому, а при спуску.
Довжина траси становить 10,5 км, вертикальний підйом - 1150 м (від бази "Заросляк", відповідно - 3,5 км і 800 м). Від лісництва в Завоєлі йдемо дорогою вздовж ріки Прут в південно-західному напрямку. Після 1 км зліва побачимо устя Озірного (вихід на Костричу), ще 2 км далі справа - устя Форещенки (вихід на Кукул). Дорога тимчасово змінює напрямок на південний і навіть південно-східний, після 1 км знову повертає до попереднього. Пройшовши ще 1 км, бачимо, що зліва впадає до Пруту один з джерельних його потоків - Данцишик, який збирає води зі схилів Данциша, Туркула і Шпиць. Дорога тепер веде на захід і після наступних 2 км приводить під будинок спортивно-туристичної бази "Заросляк".
Поступово дорога стає стежкою, яка веде в ліс, переходить на другий (правий) бік невеличкого потічка і досить стрімко піднімається лісом, тепер вже в південно-західному напрямі. Пройшовши верхню межу лісу, виходимо на полонину Заросляк, перед нами Говерла. Ще понад 2 км нелегкого підйому, і нарешті стаємо на найвищій горі не тільки Українських Карпат, а і всієї України.
Якщо передбачається спуск з Говерли іншою трасою, то рекомендуємо дещо змінити трасу виходу, щоб побачити гідний уваги водоспад Пруту під Говерлою. Для цього, вийшовши з лісу на полонину Заросляк, треба повернути вліво і зійти на дно другого (нижнього) котла між Говерлою і Брескулом. Йдемо низом в напрямку до верхнього котла, де спостерігаємо на стрімкій стіні, що з'єднує два котли, стрічку води маленького тут Прута, який стікає з висоти дна верхнього котла в нижній, утворюючи при цьому ряд каскадів загальною довжиною до 80 м. Виходити із котла на стежку виходу на Говерлу приходиться, долаючи, по можливості, закосами стрімку стіну східного "плеча" Говерли. Якщо ж будемо повертатися з Говерли трасою виходу, очевидно, відвідаємо водоспад Прута не підчас підйому, а при спуску.
понеділок, 11 травня 2009 р.
Чорногора
Чорногора — це двадцятикілометровий хребет, який знаходиться в Івано-Франківській області. Хребет має висоту біля 2000м (5 вершин), що займає панівне становище на величезному просторі Українських Карпат.
Чорногора представляє значний інтерес як об'єкт туризму. Чорногора бере свій початок над селищем Ясіня на Закарпатті вершиною Петрос (2020,2м), на 6 км віддаленою від першої і найвищої вершини головного хребта Чорногори — Говерли (2060,8м). Між цими вершинами є зниження (до 1550м). через це Петрос здається навіть вищим від Говерли.
Головний хребет тягнеться з північного заходу на південний схід і характеризується хвилястою лінією вершин, розділених між собою неглибокими сідлами, що ніде не сходять нижче 1750м. Цими вершинами є Говерла (2060,8м), Брескул (1911,5м), Пожижевська (1822,2м) Данціж (1848,5м), Туркул (1933,2м), Ребра (2001,1м), Гутин-Томнатик (2016,4м ), Бребенескул (2035,8м ), Менчул (1998,4м), Смотрич (1894,0м) і Чорна Гора [Піп Іван] (2028,5м).
Характерною особливістю хребта є неоднаковість його південних і північних схилів. Коли південні схили швидко сходять вниз у глибокі долини, то на північному боці майже від кожної вершини відходять поперечні бокові хребти з лагідним схилом і стрімкими боковими стінами. Внаслідок цього під окремими вершинами на її північному боці утворилися так звані "котли" — ступінчасті долини з горизонтальним дном, обмежені з трьох боків стрімкими схилами ("плечі") і відкриті з четвертого, де нерідко появляються другі, нижчого ступеня "котли".
Туристичний сезон для Чорногори, з уваги на особливості високогір'я, триває, звичайно, від половини травня до половини жовтня. Хоча вічного, снігу на, Чорногорі немає, проте нерідко в деякі роки бувало, що сніг в окремих місцях і літом не зникав. Але мандрування по Чорногорі навіть в гарну погоду вимагає доброї фізичної підготовки, наявності відповідного спорядження і, обов'язково, палатки і примуса. Схили вершин на головному хребті покриті, здебільшого, травою, кам'яних розсипів мало, верхня межа лісу знаходиться досить низько (біля 1400м).
Чорногора представляє значний інтерес як об'єкт туризму. Чорногора бере свій початок над селищем Ясіня на Закарпатті вершиною Петрос (2020,2м), на 6 км віддаленою від першої і найвищої вершини головного хребта Чорногори — Говерли (2060,8м). Між цими вершинами є зниження (до 1550м). через це Петрос здається навіть вищим від Говерли.
Головний хребет тягнеться з північного заходу на південний схід і характеризується хвилястою лінією вершин, розділених між собою неглибокими сідлами, що ніде не сходять нижче 1750м. Цими вершинами є Говерла (2060,8м), Брескул (1911,5м), Пожижевська (1822,2м) Данціж (1848,5м), Туркул (1933,2м), Ребра (2001,1м), Гутин-Томнатик (2016,4м ), Бребенескул (2035,8м ), Менчул (1998,4м), Смотрич (1894,0м) і Чорна Гора [Піп Іван] (2028,5м).
Характерною особливістю хребта є неоднаковість його південних і північних схилів. Коли південні схили швидко сходять вниз у глибокі долини, то на північному боці майже від кожної вершини відходять поперечні бокові хребти з лагідним схилом і стрімкими боковими стінами. Внаслідок цього під окремими вершинами на її північному боці утворилися так звані "котли" — ступінчасті долини з горизонтальним дном, обмежені з трьох боків стрімкими схилами ("плечі") і відкриті з четвертого, де нерідко появляються другі, нижчого ступеня "котли".
Туристичний сезон для Чорногори, з уваги на особливості високогір'я, триває, звичайно, від половини травня до половини жовтня. Хоча вічного, снігу на, Чорногорі немає, проте нерідко в деякі роки бувало, що сніг в окремих місцях і літом не зникав. Але мандрування по Чорногорі навіть в гарну погоду вимагає доброї фізичної підготовки, наявності відповідного спорядження і, обов'язково, палатки і примуса. Схили вершин на головному хребті покриті, здебільшого, травою, кам'яних розсипів мало, верхня межа лісу знаходиться досить низько (біля 1400м).
Хребет Свидовець
Хребет Свидовець в Україні вважають центром Європи. Цей хребет розташований на південно-сході високогірної частини Українських Карпат і оточує з західної сторони місце, де знаходиться географічний центр Європи. Він позначений установленими на правом березі ріки Тиса стелою і геодезичним знаком з написом по латинські: "Постійне, точне, вічне місце".
Гірський масив Свидовець лежить на північному сході Закарпатської області в міжріччя Тересви і Чорної Тиси. Північні схили хребта є круті з ознаками альпійського рельєфу (масивні брили донної морени, скелясті стінки і гребені). Верхня частина хребта є відкритою і вкрита субальпійською і частково альпійською рослинністю та полонинами. Межа лісу досить низька, північні схили покриті ялиновими лісами, а південні - ялиново-буковими і буковими. На Свидовці бере початок річка Чорна Тиса - джерело Тиси, однієї із самих повноводних рік регіону. Найвища вершина хребта - гора Близниця (1883 м). Природа в центрі Європи багата і різноманітна. Тут зустрічається більш 50% флори і фауни України.
середа, 6 травня 2009 р.
Міжгір'я
Міжгір'я - село у Закарпатській області, яке є частиною Карпатського хребта і розмішене в мальовничій долині річки Ріка. Сама річка Ріка поперечною долиною розділяє гори на великі гірські групи і масиви. Саме село розміщене на висоті 450 метрів над рівнем моря. Гори навколо села мають широкі плоскі вершини, пологі схили, відносно невелике розчленування і належать до типу середніх. Селище Міжгір’я розташоване між полонинами Боржава, Красна і на Південному-Заході г.Кук.
Міжгірський район був створений 22 січня 1946р. і межує з Львівською областю (Сколівський район), Івано-Франківською областю (Долинський район) та з п’ятьма районами своєї, Закарпатської області (Воловецький, Свалявський, Іршавський, Хустський та Тячівський райони).
Міжгірський район був створений 22 січня 1946р. і межує з Львівською областю (Сколівський район), Івано-Франківською областю (Долинський район) та з п’ятьма районами своєї, Закарпатської області (Воловецький, Свалявський, Іршавський, Хустський та Тячівський райони).
Черемош
Черемош— карпатська, річка, яка є однією з найбільших приток Пруту в межах України. Утворюється злиттям Білого і Чорного Черемошів, що беруть початок на північних схилах Чивчинських гір. Витік Білого Черемошу знаходиться на висоті понад 1000 м над рівнем моря. Довжина його — 80 км, площа водозбірного басейну — 2565 км2. Витоки — Білий і Чорний Черемоші — є гірськими річками. Черемош до виходу на Передкарпаття теж має гірський характер. Далі приймає понад 20 дрібних річок, найбільші з яких Шепот і Путила.
Прут
Прут - карпатська річка, яка бере свій початок на північно-східних схилах Чортиогори на висоті 1800 метрів над рівнем моря. Глибокою долиною із скелястими урвищами і підмитими берегами ріка тече на північ майже до м. Яремчі. На своєму шляху Прут приймає багато приток, найбільші з яких Лужка, Пістинка, Рибниця, Черемош. У Передкарпатті р. Прут майже не відходить від передгір'їв, відмежовуючи їх від Дністровського вододілу аж до міста Новоселиці. Тут ріка має швидку течію, кам'янисте і галечне дно.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
